• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Правове виховання

/Files/images/14.jpg

Основна ідея роботи з правового виховання дошкільнят- визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю: вільної і відповідальної, яка знає свої права і адекватні способи поведінки у випадках їх порушення, що володіє почуттям власної гідності і з повагою відноситься до інших, здатної на власний вибір і з розумінням сприймає думки і переваги оточуючих.

/Files/images/5.gif
Мета правового виховання дошкільнят: створення умов для виховання майбутнього громадянина правової держави.

Для цього необхідно:

  • допомогти кожній дитині проявити свою індивідуальність, разом з тим показати як унікальність, так і рівність кожної дитини;
  • вчити толерантно спілкуватися один з одним;
  • виховувати вміння мати свою точку зору та з повагою відноситись до думок інших; формувати уявлення про основні потреби дитини (здоров’я, житло, їжа, відпочинок);
  • заохочувати дітей до знань про родинні стосунки, особливості різних народів світу, формування розуміння важливості миру в суспільстві./Files/images/tiger-1401737539.jpg

Основними принципами реалізації програми по правовому вихованнює систематичність роботи по правовому вихованню, взаємозв'язок із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом, музичного виховання, вільної, ігровою, театралізованою діяльністю.

Напрямки роботи з правової культури:

Найважливіша складова правової культури дитини - це правова культура дорослих та їх відповідна поведінка. Саме тому робота з реалізації програми по правовому вихованні дошкільнят розподілена на три напрямки:

  1. Робота з колективом ДНЗ
  2. Робота з підвищення правової культури батьків
  3. Робота з дітьми.

Терміни, що використовуються в правовому вихованні:

Правовідношення- передбачені юридичними нормами і гарантовані державою суспільні відношення.

Правосвідомість- сукупність знань, уявлень людей про право, їх відношення до права.

Система права- це єдність всіх діючих юридичних норм даної держави і підрозділи на галузі та інститути.

Юридична норма- це загальнообов'язкове правило поведінки, установлене і забезпечене державою.

Закон- це нормативно - правовий акт органу законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відношення, приймається в особливому порядку і володіє юридичною силою.

Держава- це організація політичної влади домінуючої частини населення в соціальнім неодноріднім суспільстві, за допомогою якої забезпечується керівництво його цілісність і безпека, і здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також керівництво справами всього суспільства.

Громадянське товариство- це група вільних рівноправних людей, кожний з яких має можливість бути власником, а також активно брати участь в політичному житті.

Право- це система загальнообов'язкових правил поведінки (юридичних норм), установлених забезпечених державою з метою урегулювання суспільних відношень.

Функції права- це основні напрямки . його впливу на суспільні відношення.

Система законодавства- це комплекс діючих нормативно - правових актів даної держави, пов'язаних між собою одночасно розділених на частини.

Конвенція- міжнародна угода з якогось спеціального питання, яке має обов'язкову силу, для тих держав, які до нього приєднані.

Людина- жива істота, яка володіє мисленням, мовою, здібностями створювати предмети виробництва і користуватися ними.

Громадянин- людина, яка належить до населення даної держави і користується всіма правами, виконує всі обов'язки цієї держави.

Декларація- об'ява, проголошення основних принципів, не маючи обов'язкової сили, рекомендація

«Заповіді гуманістичного підходу до виховання дітей»

  1. Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.
  2. Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини їх слід аналізувати й розуміти.
  3. Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй чому в тій або іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.
  4. Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте й не принижуйте. Її помилки – це, насамперед, ваші помилки.
  5. У вихованні не ставайте, « над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.
  6. Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.
  7. Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.
  8. Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою із вчорашньою.

Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддівання6 віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття людини.

Золоті правила виховання дитини

  1. Якщо дитина не хоче щось робити - не примушуйте її. Залишіть завдання і поверніться до нього, коли в неї з'явиться відповідний настрій.
  2. Завжди треба пристосовуватися до потреб та інтересів дитини.
  3. Частіше хваліть і підбадьорюйте дитину, навіть коли щось не виходить.
  4. Не робіть висновки за кожним разом. Дитина може довго не проявляти помітних ознак прогресу, а потім стрімко просунутися вперед.
  5. Не порівнюйте дитину з іншими. Діти всі різні, якби це було не так, світ би став нецікавим.
  6. Не виявляйте негативізму, якщо в дитини якесь уміння виробляється не тоді, коли ви на це чекаєте.
  7. Не старайтеся переключити дитину на іншу діяльність, навіть якщо вважаєте, що вона виконує її довго. Дитина сама знає, коли їй зупинитися.

Кожна дитина має право

  • на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
  • на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
  • на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або опікунів;
  • на захист від жорстоких, нелюдсь­ких або принижуючих гідність людини видів поводження чи покарання;
  • на захист від сексуальних дома­гань;
  • на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
  • на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
  • на свободу думки, совісті, віро­сповідання;
  • на особисте життя, на недотор­каність житла, таємницю кореспонденції.

Права дитини порушуються:

  • коли не забезпечена безпека її життя і здоров'я;
  • коли її потреби ігноруються;
  • коли по відношенню до дитини є випадки насилля або приниження;
  • коли порушується недоторканість дитини;
  • коли дитину ізолюють;
  • коли дитину залякують;
  • коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для неї рішення;
  • коли вона не може вільно вислов­лювати свої думки і почуття;
  • коли її використовують і нею маніпулюють;
  • коли її особисті речі не є недоторканими.

/Files/images/2.jpeg/Files/images/kolobok.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 185

Коментарi