Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Правове виховання
Основна ідея роботи з правового виховання дошкільнят- визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю: вільної і відповідальної, яка знає свої права і адекватні способи поведінки у випадках їх порушення, що володіє почуттям власної гідності і з повагою відноситься до інших, здатної на власний вибір і з розумінням сприймає думки і переваги оточуючих.
Мета правового виховання дошкільнят: створення умов для виховання майбутнього громадянина правової держави.
Для цього необхідно:
- допомогти кожній дитині проявити свою індивідуальність, разом з тим показати як унікальність, так і рівність кожної дитини;
- вчити толерантно спілкуватися один з одним;
- виховувати вміння мати свою точку зору та з повагою відноситись до думок інших; формувати уявлення про основні потреби дитини (здоров’я, житло, їжа, відпочинок);
- заохочувати дітей до знань про родинні стосунки, особливості різних народів світу, формування розуміння важливості миру в суспільстві.
Основними принципами реалізації програми по правовому вихованнює систематичність роботи по правовому вихованню, взаємозв'язок із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом, музичного виховання, вільної, ігровою, театралізованою діяльністю.
Напрямки роботи з правової культури:
Найважливіша складова правової культури дитини - це правова культура дорослих та їх відповідна поведінка. Саме тому робота з реалізації програми по правовому вихованні дошкільнят розподілена на три напрямки:
- Робота з колективом ДНЗ
- Робота з підвищення правової культури батьків
- Робота з дітьми.
Терміни, що використовуються в правовому вихованні:
Правовідношення- передбачені юридичними нормами і гарантовані державою суспільні відношення.
Правосвідомість- сукупність знань, уявлень людей про право, їх відношення до права.
Система права- це єдність всіх діючих юридичних норм даної держави і підрозділи на галузі та інститути.
Юридична норма- це загальнообов'язкове правило поведінки, установлене і забезпечене державою.
Закон- це нормативно - правовий акт органу законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відношення, приймається в особливому порядку і володіє юридичною силою.
Держава- це організація політичної влади домінуючої частини населення в соціальнім неодноріднім суспільстві, за допомогою якої забезпечується керівництво його цілісність і безпека, і здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також керівництво справами всього суспільства.
Громадянське товариство- це група вільних рівноправних людей, кожний з яких має можливість бути власником, а також активно брати участь в політичному житті.
Право- це система загальнообов'язкових правил поведінки (юридичних норм), установлених забезпечених державою з метою урегулювання суспільних відношень.
Функції права- це основні напрямки . його впливу на суспільні відношення.
Система законодавства- це комплекс діючих нормативно - правових актів даної держави, пов'язаних між собою одночасно розділених на частини.
Конвенція- міжнародна угода з якогось спеціального питання, яке має обов'язкову силу, для тих держав, які до нього приєднані.
Людина- жива істота, яка володіє мисленням, мовою, здібностями створювати предмети виробництва і користуватися ними.
Громадянин- людина, яка належить до населення даної держави і користується всіма правами, виконує всі обов'язки цієї держави.
Декларація- об'ява, проголошення основних принципів, не маючи обов'язкової сили, рекомендація
«Заповіді гуманістичного підходу до виховання дітей»
- Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.
- Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини їх слід аналізувати й розуміти.
- Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй чому в тій або іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.
- Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте й не принижуйте. Її помилки – це, насамперед, ваші помилки.
- У вихованні не ставайте, « над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.
- Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.
- Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.
- Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою із вчорашньою.
Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддівання6 віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття людини.
Золоті правила виховання дитини
- Якщо дитина не хоче щось робити - не примушуйте її. Залишіть завдання і поверніться до нього, коли в неї з'явиться відповідний настрій.
- Завжди треба пристосовуватися до потреб та інтересів дитини.
- Частіше хваліть і підбадьорюйте дитину, навіть коли щось не виходить.
- Не робіть висновки за кожним разом. Дитина може довго не проявляти помітних ознак прогресу, а потім стрімко просунутися вперед.
- Не порівнюйте дитину з іншими. Діти всі різні, якби це було не так, світ би став нецікавим.
- Не виявляйте негативізму, якщо в дитини якесь уміння виробляється не тоді, коли ви на це чекаєте.
- Не старайтеся переключити дитину на іншу діяльність, навіть якщо вважаєте, що вона виконує її довго. Дитина сама знає, коли їй зупинитися.
Кожна дитина має право
- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
- на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
- на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або опікунів;
- на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність людини видів поводження чи покарання;
- на захист від сексуальних домагань;
- на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
- на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
- на свободу думки, совісті, віросповідання;
- на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.
Права дитини порушуються:
- коли не забезпечена безпека її життя і здоров'я;
- коли її потреби ігноруються;
- коли по відношенню до дитини є випадки насилля або приниження;
- коли порушується недоторканість дитини;
- коли дитину ізолюють;
- коли дитину залякують;
- коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для неї рішення;
- коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття;
- коли її використовують і нею маніпулюють;
- коли її особисті речі не є недоторканими.
Кiлькiсть переглядiв: 987